🗣️КЛАС БЕЗ ПРОВИНИ💞

Незабаром початок навчального року! І кожен вчитель свідомо чи несвідомо, відпочивший чи ні, але почне його.

1 вересня- це не лише новий черговий рік для вас, коли ви можете ділитися інформацією і допомагати формувати навички у дітей. Початок року- це можливості для учнів (реалізовані чи втрачені).

Але на відмінну від учнів, у нас, у вчителів, завжди є вибір…як зайти до класу? як привітатися? які форми роботи з групою обрати? де розставити акценти? яка атмосфера пануватиме на вашому уроці? чим ви наповните ці 45 хвилин уроку?

І щойно починаються робочі будні, вчитель забуває про цю перевагу у виборі і її важливість та вплив на можливості для учнів. Ми часто переходимо до технічної подачі інформації і навчання як ту інформацію відтворити.

Любі вчителі, не передавайте владу над своїми почуттями іншим. Адже можливості, які ви щодня створюєте у своїх колективах, залежать від вашої здатності спостерігати за реальністю: бачити і називати лише факти. Оберігайте свої почуття, нічого не беручи на особистий рахунок. Уникайте суджень.

Ми часто витрачаємо час на думки про реальність замість того, щоб просто спостерігати за нею. Такі дії заважають нам чітко бачити і часто призводять до непорозумінь, суперечок, конфліктів, упередженого ставлення у колективах.

Але кожен вчитель може навчитися бачити реальність і отримувати найточнішу інформацію щодо того, аби щоденно робити мудрий вибір, майстерно добирати слова не лише презентуючи нову тему під час уроку, а й у міжособистісному спілкуванні. Неупереджене спілкування важливе задля розкриття потенціалу кожного учня, бо воно творить натхненний і комфортний простір для співпраці. У такому просторі вчення і навчання завжди в радість!

Пам’ятайте про це, коли 1 вересня ви зробите вибір зайти в клас!

Ідея статті взята з праці С.Гарт та В.К.Годсон «Клас без провини»

БУДУЮТЬ БУДІВНИЧІ

 

Єва Гата колись писала, що неважливо, які навколо нас обставини, добрі чи погані, важливо – як ми зможемо їх перетворити, трансформувати в те, щоб ці обставини, можливо і трагічні, але перетворилися у простір любові.

Кожен з нас є трансформатором і будівничим свого буття, але особливу місію у житті людей відіграють саме батьки і вчителі. Вони є неабиякими чарівниками для дітей, бо творячи простір навколо себе, створюють картину світу для «несвідомих спостерігачів».

Коли починається будівництво ми не завжди можемо прийняти те, що будівничими є ми- «дорослі діти», які чекають, що «хтось більш дорослий прийде і вирішить, вплине, трансформує, візьме відповідальність». В процесі чекання і системних обов’язків, часто граємо роль будівника, але забуваємо повернути увагу до себе як будівничого, який трансформуючись особисто, може досить якісно трансформувати і побудувати простір любові та підтримки навколо себе. І першими кроками для свідомого будівництва можуть стати зусилля, які творець докладе у процесі творення. Чим більше особистих зусиль ми докладемо, тим більше сили у нас пробудиться:

Сила спокійної пильності.

Лише у стані спокою людина може наблизитись до об’єктивного сприйняття дійсності. Практикуйте спокій! Зробіть його однією з цеглинок для побудови простору.

Сила знання і вміння.

Вчіться не знати і не вміти. Вчіться у дітей, бо незнаючий і невміючий більше є собою – дослідником і будівничим.

«Той, хто не вміє, далі від гордині і ближче до смиренності.

Той, хто не вміє, має щасливий шанс навчитися вміти. А той, хто вміє, не має вже цієї нагоди, натомість має нудну звичність певності і прихований смуток досвіду.» (М.Дочинець)

Сила задоволення потреб.

Кожна жива істота на планеті має потреби. Вчіться бачити свої потреби і способи їх задоволення.

Сила читання почуттів.

Почуття говорять нам про потреби. Коли потреби задоволені, ми відчуваємо спокій, мир, задоволеність і наповненість. Коли потреби не задовольняються, починають розвиватися сум, злість, розчарування і страх.

Знайомтесь зі своїми почуттями, тоді ви зможете читати і розуміти почуття інших.

Сила слухання.

Практикуйте уважне слухання. Так ви розвинете розуміння, що кожне слово і дія людини це про задоволену/незадоволену потребу. Розвиток саме цієї сили дає поштовх до творення через розуміння.

Сила співпраці.

Задача

1=1

1+1=2

1+1+1+1+1+….. +1=….

Який з  «прикладів» має потенціал до більших «трансформацій»? Чому?

Сила творення.

Цеглинка за цеглинкою, залучаючи силу пильності, знання про почуття і потреби, вміння розпізнавати їх і уважно слухати себе та інших, кожен віднайде силу творення. Лише маючи цю силу ви зможете створити той омріяний простір-реальність для великих сердець, які дивляться на цей світ, поки що «маленькими очима».

 

Трансформуйтесь і віднайдіть силу творення у собі, усвідомте, що кожен з нас будівничий- творець простору для себе та інших. Немає інших. Є лише ви, ваш вибір і відповідальність.

Піклуйтесь про думку

Ти красивий! Ти незграбний! Ти чудовий! Таких як ти одиниці! Ти жорстокий! Ти нерозумний! Ти огидний! Він чинить дуже несправедливо! Вона неосвічена! Порадь йому бути більш стриманим! Що за слонячі сідниці! – І ще багато думок, які народжуються в нашій голові.

Чи виникало у вас колись відчуття, що ви абсолютно нікчемні бо людські думки і розмови про вас бажали б кращого?

Чи виникало у вас відчуття що ваша точка зору є абсолютно вірною і відповідає усім нормам моралі в ситуації, яка склалася?

Так от, хочу сказати, що, якщо ви коли небуть мали подібний досвід думок чи почуттів, будьте обережні, бо цей досвід може  непомітно поселитись у вашій свідомості, «оформити прописку» і впливати на подальші слова та дії вашої особистості.

Усе вищезгадане і незгадане має тісний зв'язок із судженнями. Судження не бувають поганими чи хорошими, моральними чи аморальними. Вони просто є представниками особисто вашої суб’єктивної думки про щось чи про когось, будь то ситуація або чийсь життєвий вибір.

Нічого страшного в тих судженнях немає, окрім того, що саме вони  звужують  кругозір і вміння бачити речі такими які вони є насправді. Судження потроху витісняють мову серця, інтелект, бажання розвиватися, творчу енергію, культуру. Вони вимагають досить багато уваги до себе і, за будь якої нагоди, будуть заповнювати життєвий простір людини.

Коли іноді намагаємося зрозуміти, чому ми аж настільки втомлені, куди ж втекли наш ранковий запал, оптимізм, бажання жити і творити, емоції? То починати потрібно з усвідомлення того, а скільки часу і простору займають судження у вашій голові та процесі спілкування? (не важливо даєте оцінку ви , чи дають оцінку вам/комусь) І якщо раптом так трапилось, що «прописку вже оформили», подумайте наскільки в комфортну атмосферу ви себе занурюєте  і  наскільки продуктивна ваша діяльність від того.

Ми створюємо свій простір, який буде «екологічним» для нас. Не секрет, що в першу чергу, кожен думає про себе  В залежності від  переконань і від того, кого і що ми прописали в своїй голові, наш простір може стати полотном для натхнення і розвитку, або ж для пригнічення і зневіри.

Тому, будьте обережними з судженнями. За можливості, уникайте їх. Вони створюють не чиюсь, а саме вашу реальність, «формують» шлях для розвитку вашої особистість.

Подивіться на фото!

«Ооо! Які яскраві кольори!» ,«Мабуть той, хто його зробив, прочитав ті книжки!» ,«Хм! Що, кращого фото не могли зробити! Таке щось!» -Це судження, які вже загарбують вашу увагу.

«Я бачу книги на фото.», «Я бачу книгу на фото, яку я читала.» ,«Цікаво, це ваші книжки чи Ви  їх десь узяли? » - Це факт і питання, яке можна задати автору фото, щоб уточнити своє розуміння побаченого і продовжити розмову або аналіз, якщо в тому є потреба.

 

Різниця, ніби, ледве помітна, але використовуючи судження, ми використовуємо свою думку відповідно нашого досвіду, про яку (УВАГА!) нас попередньо не запитували. А, проговорюючи факти баченого і уточнюючи своє розуміння, ми звикаємо сприймати ситуації ,  якими вони є насправді. Це значно спрощує процес самого розуміння, зменшує кількість «новоприбувших» думок, попереджує багато конфліктних ситуацій, розвиває культуру спілкування і взаємодії.

Кожен раз, коли бажання «поставити штамп для прописки для думок» досить сильне, змушуйте мозок усвідомлювати лише картину баченого і, майте досить культури, щоб задавати відкриті питання об’єктам інтересу, для уточнення вашого розуміння. Бо, ставлячи «штампи прописки», ви ставите їх не ситуаціям і людям, а своїм інтелектуальним і емоційним можливостям.

Тому, при виникнення чергових думок «з досвіду і розуміння », знайдіть мить згадати простий алгоритм можливості побачити усе так як є (без суджень):

Проговорити факт баченого («я бачу книги, які лежать на столі») – уточнити своє розуміння питанням («мені цікаво, хто зробив це фото? Мені цікаво, для чого Ви зробили це фото?»)– використати необхідне слово/дію для вирішення або розвитку ситуації.

Будьте свідомі! Піклуйтесь про  кожну думку у миттєвостях свого життя!

Тренуйте мозок  для фактичного сприйняття!

 

P.S. Натхненна курсом Гарвардського університету, його дослідженнями, спостереженням і аналізом своєї поведінки, та поведінки людей.

 

Світ рухів

 

Наше життя є унікальним даром, який кожен використовує у відповідності до тих переконань, що сформувались протягом певного періоду. Але ніхто не стане заперечувати, що життя це безперервний рух: рух емоцій, думок, тіла, вчинків, подій, тощо.

Так чому, раптом, в певний період освіта зупинилась на розвитку лише через рух думки? Адже вона мала на меті допомогати людству у його розвиткові. А Людина, то не лише думка, це щось комплексне і живе, мабуть.

Не для кого не є секретом, що людське тіло за традиційних умов має 5 базових здібностей для сприйняття життя і його руху: зір, смак, запах, звук та дотик. В тій чи іншій ситуації, за певних умов, якась із цих базових здібностей стає більш чутливою, і активує певну ділянку мозку. 

Є цікаве спостереження, що при активації емоційних чи фізичних станів під час або перед уроком, якість сприйняття інформації, залучення учнів у процес пізнання, і якість набутих навичок набагато вища, ніж при статичному "стільчиковому" навчанні. Цей ефект досить легко пояснити, якщо поцікавитися базовими знаннями щодо "зонування" ділянок мозку.

Тому, можливо, потрібно переглянути і урізноманітнити початок навчального дня ваших учнів, їх уроків, і те, яким чином вони можуть за той невеликий проміжок часу, отримати максимум користі.

Ви можете створити у своєму класі, кабінеті, колективі світ наповнений звуками, рухами, смаками, запахами, кольорами. Долучаючи музику, руханки, розмаїття кольорів тощо, ви створите певний простір комфорту і довіри, у яких захочеться повертатися, пізнавати, творити щось настільки ж прекрасне. Ви сформуєте таким чином певний рівень свободи думки, яка, рухаючись  з певним "смаком" і у певному "темпі" зможе втілитись у ідеї, спрямовані на покращення життя, здібностей самого учня та його світу.

Уявіть клас, приходячи куди, вас зустрічає не тиша, а інструментальна музику у різних варіаціях, де після "доброго ранку!" ви не сідаєте, а танцюєте, де до смачного чаю вам запропонують смаколики. Уявіть клас, який сповнений звуками, рухами, запахами, смаками, які допомагають вам розкривати якнайкращі ваші якості. Що  ви відчули б у такому класі? Як гадаєте, у скільки разів відчуття і враження учня яскравіші? Якщо дитина вражена/шокована/ захоплена/здивована, який % її подальної концентрації уваги?

Подумайте про це!

Декілька вчительських  ідей для початку вашого дня :

 https://www.youtube.com/watch?v=bsnpceFx6WY&t=9s

Мова життя

 

Є свідчення, що завдяки Ненасильницькому спілкуванню зовсім різні люди неймовірним чином дізнаються одне про одного так, ніби притягуються своєю людяністю. А далі просто стається те, що має статися: зв'язок, співпраця, дружба, родина...

Минуло багато років відтоді, як М.Розенберг описав концепцію Ненасильницького спілкування. Вже досить довго цей метод змінює долі людей по всьому світу, зменшуючи агресію, розвязуючи конфлікти та збагачуючи життя кожного, хто спробував його застосувати.

І, нарешті, у 2020 році ця книга стає вперше доступною україномовному читачу. Завдяки команді видавництва "Ранок" ви можете доторкнутися свідомістю до цієї унікальної роботи. І хай досвід і знання Маршала Розенберга через роки відкриють ваше серде, допомагаючи створити світ затишку і гармонії серед бурхливого виру життя у ХХІ столітті.

Це настільна книга сучасного вчителя. Вчителя, який хоче бачити, чути, розуміти, і , відповідно вчити і виховувати у своїх учнях трішки більше ніж прописується у календарному-плані і наказах міністерств.

Додаткова інформація:

https://www.ranok.com.ua/info-nenasilqnitsqke-spilkuvannya-mova-zhittya-29209.html

Недискримінація у навчанні

  Недискримінаційний підхід у навчанні. 

  "Що це?" - запитали б діти.

  " Круто!" - прокоментували б батьки дітей.

 " Знову? Скільки можна?" - сказали б вчителі, які досить впевнено вжилися у роль вчителя - практика, який "бачив багато" і впевнений у тому, що має відповіді на усі питання зі сфери педагогіки".

  "Цікаво! Де можна більше про це дізнатися? " - запитали б вчителі, які не зважаючи на свій досвід, розуміють необхідність особистого розвитку відповідно до швидкості змін потреб соціуму.

  І до якої б з категорії ви себе не віднесли ,але все ж рекомендую вам завітати на платформу онлайн-освіти EdEra і пройти курс "Недискримінаційий підхід у навчанні". 

Цей курс досить гарно підкреслює той факт, що розмаїття цього світу  має  бути нормою не лише у нашому повсякденному житті, але й у школі зокрема. Усвідомлення суспільством того, що кожна людина має право існувати рівно в тій формі в якій вона себе виражає, вже є більше ніж нормою. Бачити це, і розуміти важливість збереження індивідуальності - першочергове завдання не лише сучасного вчителя чи батьків, а й самої особистості, тобто кожного з нас. 

  Лектори курсу- професіонали своєї справи у простій і доступній формі познайомлять вас з базовими поняттями толерантності, прав людини, недискримінації. 

  Щиро вдячна розробникам онлайн-платформи за ваші ідеї і працю, яка приносить неабияку користь нашому суспільству.

  І, не дивлячись на те, що ви можете бути вчителем, який досить скептично налаштований щодо змін та розвитку, і вважає його досить складним і обтяжливим процесом (особливо у час відпусток), все ж таки раджу вам хоча б спробувати процес розширення своїх горизонтів, "моделей мислення", почавши саме  з курсу "Недискримінаційний підхід у навчанні". 

  Будьте свідомі! Цінуйте кожну мить життя! Бажайте знати, розуміти, бачити більше щодня! І, повірте, так і буде! І, повірте, ваші діти, учні, знайомі захочуть дізнатися про ваш "секрет" усвідомлення. А він починається з кроку до недискримінації. 

  Більше про це тут https://courses.ed-era.com/courses/course-v1:EdEra-Studena+Inc+1/about

Ненасильницька комунікація:що? де? коли?

  Ще в університетські роки, окрім філології, досить серйозно захоплювалась педагогікою і психологією. Цікавилася усім, але особливе захоплення і повагу  викликали лише декілька праць. Серед них опинилась й робота Маршала Розенберга "Ненасильницька комунікація: мова життя". Мене вразило те, що у своїй праці М. Розенберг об'єднав багато принципів педагогіки і психології, які сповідували Коменський, Сухомлинський, Амонашвілі. Він зміг досить простою і доступною мовою донести втілення ідеї любові, миру, поваги і взаємопорозуміння через спілкування. Праця М. Розенберга стала певним аеропортом, звідки я продовжила свою подорож у пошуках найліпших шляхів подальшого розвитку педагогіки.

    Я - вчитель практик і 'ненасильницька комунікація' один з методів, який активно свідомо застосовую  вже 11 років задля допомоги у  якнайефективнішому навчанні і вихованні учнів.

І, відверто кажучи, цей метод є дієвим не лише у роботі з учнями, але й у повсякденному житті.
Якщо у вас є певні питання щодо мирного спілкування у конфліктних ситуаціях, чи, можливо, ви вчитель який прагне віднайти шлях для більш успішного спілкування з учнями, батьками, колегами, то вас може зацікавити саме ця праця. Вона доступна англійською та російською мовами.

                   Приємного читання!