Піклуйтесь про думку

Ти красивий! Ти незграбний! Ти чудовий! Таких як ти одиниці! Ти жорстокий! Ти нерозумний! Ти огидний! Він чинить дуже несправедливо! Вона неосвічена! Порадь йому бути більш стриманим! Що за слонячі сідниці! – І ще багато думок, які народжуються в нашій голові.

Чи виникало у вас колись відчуття, що ви абсолютно нікчемні бо людські думки і розмови про вас бажали б кращого?

Чи виникало у вас відчуття що ваша точка зору є абсолютно вірною і відповідає усім нормам моралі в ситуації, яка склалася?

Так от, хочу сказати, що, якщо ви коли небуть мали подібний досвід думок чи почуттів, будьте обережні, бо цей досвід може  непомітно поселитись у вашій свідомості, «оформити прописку» і впливати на подальші слова та дії вашої особистості.

Усе вищезгадане і незгадане має тісний зв'язок із судженнями. Судження не бувають поганими чи хорошими, моральними чи аморальними. Вони просто є представниками особисто вашої суб’єктивної думки про щось чи про когось, будь то ситуація або чийсь життєвий вибір.

Нічого страшного в тих судженнях немає, окрім того, що саме вони  звужують  кругозір і вміння бачити речі такими які вони є насправді. Судження потроху витісняють мову серця, інтелект, бажання розвиватися, творчу енергію, культуру. Вони вимагають досить багато уваги до себе і, за будь якої нагоди, будуть заповнювати життєвий простір людини.

Коли іноді намагаємося зрозуміти, чому ми аж настільки втомлені, куди ж втекли наш ранковий запал, оптимізм, бажання жити і творити, емоції? То починати потрібно з усвідомлення того, а скільки часу і простору займають судження у вашій голові та процесі спілкування? (не важливо даєте оцінку ви , чи дають оцінку вам/комусь) І якщо раптом так трапилось, що «прописку вже оформили», подумайте наскільки в комфортну атмосферу ви себе занурюєте  і  наскільки продуктивна ваша діяльність від того.

Ми створюємо свій простір, який буде «екологічним» для нас. Не секрет, що в першу чергу, кожен думає про себе  В залежності від  переконань і від того, кого і що ми прописали в своїй голові, наш простір може стати полотном для натхнення і розвитку, або ж для пригнічення і зневіри.

Тому, будьте обережними з судженнями. За можливості, уникайте їх. Вони створюють не чиюсь, а саме вашу реальність, «формують» шлях для розвитку вашої особистість.

Подивіться на фото!

«Ооо! Які яскраві кольори!» ,«Мабуть той, хто його зробив, прочитав ті книжки!» ,«Хм! Що, кращого фото не могли зробити! Таке щось!» -Це судження, які вже загарбують вашу увагу.

«Я бачу книги на фото.», «Я бачу книгу на фото, яку я читала.» ,«Цікаво, це ваші книжки чи Ви  їх десь узяли? » - Це факт і питання, яке можна задати автору фото, щоб уточнити своє розуміння побаченого і продовжити розмову або аналіз, якщо в тому є потреба.

 

Різниця, ніби, ледве помітна, але використовуючи судження, ми використовуємо свою думку відповідно нашого досвіду, про яку (УВАГА!) нас попередньо не запитували. А, проговорюючи факти баченого і уточнюючи своє розуміння, ми звикаємо сприймати ситуації ,  якими вони є насправді. Це значно спрощує процес самого розуміння, зменшує кількість «новоприбувших» думок, попереджує багато конфліктних ситуацій, розвиває культуру спілкування і взаємодії.

Кожен раз, коли бажання «поставити штамп для прописки для думок» досить сильне, змушуйте мозок усвідомлювати лише картину баченого і, майте досить культури, щоб задавати відкриті питання об’єктам інтересу, для уточнення вашого розуміння. Бо, ставлячи «штампи прописки», ви ставите їх не ситуаціям і людям, а своїм інтелектуальним і емоційним можливостям.

Тому, при виникнення чергових думок «з досвіду і розуміння », знайдіть мить згадати простий алгоритм можливості побачити усе так як є (без суджень):

Проговорити факт баченого («я бачу книги, які лежать на столі») – уточнити своє розуміння питанням («мені цікаво, хто зробив це фото? Мені цікаво, для чого Ви зробили це фото?»)– використати необхідне слово/дію для вирішення або розвитку ситуації.

Будьте свідомі! Піклуйтесь про  кожну думку у миттєвостях свого життя!

Тренуйте мозок  для фактичного сприйняття!

 

P.S. Натхненна курсом Гарвардського університету, його дослідженнями, спостереженням і аналізом своєї поведінки, та поведінки людей.

 

Світ рухів

 

Наше життя є унікальним даром, який кожен використовує у відповідності до тих переконань, що сформувались протягом певного періоду. Але ніхто не стане заперечувати, що життя це безперервний рух: рух емоцій, думок, тіла, вчинків, подій, тощо.

Так чому, раптом, в певний період освіта зупинилась на розвитку лише через рух думки? Адже вона мала на меті допомогати людству у його розвиткові. А Людина, то не лише думка, це щось комплексне і живе, мабуть.

Не для кого не є секретом, що людське тіло за традиційних умов має 5 базових здібностей для сприйняття життя і його руху: зір, смак, запах, звук та дотик. В тій чи іншій ситуації, за певних умов, якась із цих базових здібностей стає більш чутливою, і активує певну ділянку мозку. 

Є цікаве спостереження, що при активації емоційних чи фізичних станів під час або перед уроком, якість сприйняття інформації, залучення учнів у процес пізнання, і якість набутих навичок набагато вища, ніж при статичному "стільчиковому" навчанні. Цей ефект досить легко пояснити, якщо поцікавитися базовими знаннями щодо "зонування" ділянок мозку.

Тому, можливо, потрібно переглянути і урізноманітнити початок навчального дня ваших учнів, їх уроків, і те, яким чином вони можуть за той невеликий проміжок часу, отримати максимум користі.

Ви можете створити у своєму класі, кабінеті, колективі світ наповнений звуками, рухами, смаками, запахами, кольорами. Долучаючи музику, руханки, розмаїття кольорів тощо, ви створите певний простір комфорту і довіри, у яких захочеться повертатися, пізнавати, творити щось настільки ж прекрасне. Ви сформуєте таким чином певний рівень свободи думки, яка, рухаючись  з певним "смаком" і у певному "темпі" зможе втілитись у ідеї, спрямовані на покращення життя, здібностей самого учня та його світу.

Уявіть клас, приходячи куди, вас зустрічає не тиша, а інструментальна музику у різних варіаціях, де після "доброго ранку!" ви не сідаєте, а танцюєте, де до смачного чаю вам запропонують смаколики. Уявіть клас, який сповнений звуками, рухами, запахами, смаками, які допомагають вам розкривати якнайкращі ваші якості. Що  ви відчули б у такому класі? Як гадаєте, у скільки разів відчуття і враження учня яскравіші? Якщо дитина вражена/шокована/ захоплена/здивована, який % її подальної концентрації уваги?

Подумайте про це!

Декілька вчительських  ідей для початку вашого дня :

 https://www.youtube.com/watch?v=bsnpceFx6WY&t=9s

Мова життя

 

Є свідчення, що завдяки Ненасильницькому спілкуванню зовсім різні люди неймовірним чином дізнаються одне про одного так, ніби притягуються своєю людяністю. А далі просто стається те, що має статися: зв'язок, співпраця, дружба, родина...

Минуло багато років відтоді, як М.Розенберг описав концепцію Ненасильницького спілкування. Вже досить довго цей метод змінює долі людей по всьому світу, зменшуючи агресію, розвязуючи конфлікти та збагачуючи життя кожного, хто спробував його застосувати.

І, нарешті, у 2020 році ця книга стає вперше доступною україномовному читачу. Завдяки команді видавництва "Ранок" ви можете доторкнутися свідомістю до цієї унікальної роботи. І хай досвід і знання Маршала Розенберга через роки відкриють ваше серде, допомагаючи створити світ затишку і гармонії серед бурхливого виру життя у ХХІ столітті.

Це настільна книга сучасного вчителя. Вчителя, який хоче бачити, чути, розуміти, і , відповідно вчити і виховувати у своїх учнях трішки більше ніж прописується у календарному-плані і наказах міністерств.

Додаткова інформація:

https://www.ranok.com.ua/info-nenasilqnitsqke-spilkuvannya-mova-zhittya-29209.html